Опис досвіду роботи
вчителя географії Тридубської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.
Меліхової Лариси Іванівни
Тема досвіду
Формування творчої особистості на уроках географії.
Педагогічне кредо
Відкрити в кожній дитині душу творця,
дати їй змогу пробудитися і розквітнути.
Вступ
У
Концепції загальної середньої
освіти зазначено: «Освіта ХХІ століття – це освіта для людини.
ЇЇ стрижень – розвивальна, культуротвірна домінанта, виховання відповідальної
особистості, яка здатна критично мислити, опрацьовувати різноманітну
інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання
проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни».
«Головна мета української освіти – створення умов для особистісно орієнтованого
розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України, формування
покоління, здатного навчатися протягом усього життя…»
Завданням сучасної школи є виховання компетентної особистості, яка не
тільки має знання, високі моральні якості та є професіоналом, але й уміє
адекватно діяти в певних ситуаціях, застосовуючи знання і беручи на себе
відповідальність за свою діяльність.
Хороший урок той, де панує ділова, творча атмосфера, де
бажання учнів міркувати б’є ключем, де вони охоче вступають в діалог
з учителем, один з одним, авторами тих чи інших теоретичних концепцій і
положень. Адже хороший урок, як правило, завжди вирізняється тим, що він
насичений різноманітними навчальними ситуаціями і кожна з них викликає в учнів
велику кількість запитань, сумнівів, здивування, а часом і настороженість. Так
народжуються в діяльності учнів дорогоцінні моменти, які підводять їх до
пошуків, здогадок, до самостійної творчості.
Актуальність
досвіду, його практична значимість
Навчати пізнанню – значить навчати діяльності,
створювати умови учню для проявлення його самостійності. Головним завданням
освіти є «вирощування» людини, яка спроможна займати самостійну позицію
стосовно зовнішніх умов. Випускник після закінчення школи, позбавившись опіки,
вимогливих умов, вихований на педагогічних засадах наслідування, але не
володіючи здібностями самостійності у виборі, прийнятті рішень, прийомами
роботи з новим, невідомим, саме тим, що вимагає соціум, відчуває в ньому
дискомфорт. Вони не завжди здатні розв’язувати проблеми, виконувати практичні
завдання, не можуть мислити діалектично, систематично, їм бракує творчої уяви,
винахідливості. Саме творчі завдання дають змогу саморозкритися юному
обдаруванню (проникливе спостереження за явищами, вибіркове запам’ятовування,
пильна увага, емоційна наснага (натхнення), гнучкість мислення та уяви в їх
складному поєднанні). Ось чому таким актуальним
є питання розвитку особистості учня, його творчого потенціалу, активності в пізнанні, практичного спрямування
теоретичних знань.
Теоретична
база досвіду
Творчі здібності розглядаються
науковцями як індивідуальний, мотиваційний і соціальний потенціал, що дає
можливість отримати високі результати в будь-якій сфері діяльності. Дитина
психологічно краще готується до сприймання невідомого, нового для неї, і це
зумовлює не тільки кращі результати в навчанні, а й сприяє формуванню її
особистості, таких моральних якостей, як цілеспрямованість, наполегливість, принциповість.
Різні аспекти проблеми розвитку творчих здібностей школярів
знайшли своє відображення в працях: психологів Л.С.Виготського, Н.В.Кузьміна,
Я.О.Пономарьова, Г.С. Костюка; педагогів В.О.Сухомлинського, Ш.О.Амонашвілі,
М.О.Данилова, М.М.Скаткіна; методистів-географів М.П,Ковалевської,
М.О.Максимова, І.І.Барінової, А.Й. Сиротенка. Найбільш вдалим, на думку О. Я. Усатюк, розкрито зміст
поняття «творчі здібності» у праці І.Лернера «Проблемне навчання», де вони
охарактеризовані найбільш істотними здібностями школяра: пильність у пошуках
проблем; спосіб кодування інформації нервовою системою; здатність до згортання;
здатність до об’єднання й переносу; бічне мислення; цілісність сприйняття;
готовність пам’яті; зближення понять; гнучкість мислення; здатність до оцінних
дій; легкість генерування ідей; швидкість мови; здатність до напрацювань.
Висвітлення змісту досвіду
Моє головне завдання – виховати творчу особистість, гармонійно розвинену,
активну, яка буде здатна навчатися протягом життя, вміти застосовувати знання в
певних ситуаціях. Протягом всього
учительського життя крок за кроком працюю над виробленням стилю роботи,
результативністю, а головне – не «загубити дитини». Життєві шляхи – як ріки, а
ріки – як життєві шляхи. Одні несуть свої води тихо й незворушно, інші ж
вирують, намагаються знести каміння зі шляху, шукаючи нові русла. Викладаючи
свій предмет, велику увагу приділяю розвитку творчих здібностей школярів,
створюючи для цього на уроках географії атмосферу зацікавленості. Під моїм
керівництвом учні включаються в пошук істини і досягають її розкриття власними
зусиллями, працею, тобто вчаться мислити.
Не допускаю розумового ледарства на
уроці, яке В.Сухомлинський вважав «небезпекою, що морально калічить людину»,
щоб навчання було цікавим та ефективним для всіх дітей, а спілкування радісним
і корисним. Переконана, що саме через інтерактивні методи навчання можна
виховати творчого учня, бо «те, що я чую, я забуваю; те, що я бачу, я пам’ятаю;
те, що я роблю, я розумію», - говорив великий китайський філософ Конфуцій.
Вважаю, що сучасний урок – це твір
мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку
особистості учнів. Конструюючи урок, здійснюю творчий підхід – створюю щось
нове, експериментую. Кінцевий результат
- вартий того! Кожен урок є захоплюючим для учнів, що веде їх стежиною
знань і вмінь, показує напрям руху, спрямовує діяльність, додає впевненості в
діях. Прагну побудувати свій урок так, щоб учні відчули себе справжніми
мандрівниками на тому материку, про який іде мова. Дбайливо добираю захоплюючі
матеріали хрестоматій, малюнки, вірші, короткі літературні уривки. В своїй роботі використовую як традиційні
форми роботи, але своєчасно поєднані з прийомами і методами навчання,
модифіковані і інтерпретовані, так і
інтерактивні сучасні технології. Для розвитку творчих здібностей,
інтелектуального потенціалу найбільш ефективними вважаю проблемні,
дослідницькі, пошукові методи навчання. Вважаю, що вивчення географії неможливе
без набуття практичних умінь і навичок. Надаю учням можливість активно
навчатися, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність, творчо осмислювати
процеси і явища, що відбуваються в оболонках Землі, довести існування в природі
закономірних зв’язків між її складовими –
моє завдання, яке можливо реалізувати через виконання творчих практичних
завдань. Саме це дає можливість поєднати на уроці інтелектуальну і практичну
діяльність, щоб успішно формувати в школярів географічну картину світу:
проводять спостереження…складають таблиці… опис… порівняльну характеристику…
розв’язують задачі… виявляють і пояснюють географічні закономірності…
проектують майбутнє…тощо. Таке навчання є активним, цікавим, творчим, надає
можливість для особистісного зростання школяра. Адже «особистість розвивається
на полюсі творення, а не на полюсі споживання». Важливий момент – створення
ситуації проблемного навчання, щоб учень «зробив власне відкриття».
Значна увага приділяється
картографічному методу навчання учнів. Як сказав видатний вчений-географ
Н.Н.Баранський, карта – є альфа й омега (тобто початок і кінець) географії. Від
карти будь-яке географічне дослідження виходить і до карти приходить, з карти
починається й картою закінчується. Практикую творчі завдання, наприклад, під
час вивчення теми «План місцевості» у 6-му класі. Пропоную учням написати
топографічний лист товаришеві, де географічні об’єкти зашифровані умовними
знаками. Іншій групі – зашифрувати топографічними знаками пісню («Вгадай
пісню») тощо. Під час визначення географічних координат виконують серію творчих
завдань на знаходження певних географічних об’єктів. Переведення числового
масштабу в іменований, рух за азимутами, вивчення і нанесення географічної
номенклатури, розв’язування задач за топографічними та географічними картами – це
завдання, які захоплюють учнів своєю новизною, своєрідністю і індивідуальністю.
Для зацікавлення учнів на уроці використовує
прийом «Дивуй». Повідомляю дивні факти або цікаву історію про географічний
об’єкт, що вивчається, спонукаючи до активної пізнавальної активності. При
цьому поєдную комплекс методів і прийомів, які активізують творчу пізнавальну
діяльність учнів шляхом взаємовпливу вчитель-учень-учні-вчитель.
В центральній частині уроку – стан
навчального пізнання називаю етапом «побудови учнями знань». Використовуючи інноваційні
технології, досягаю послідовного, цілеспрямованого засвоєння нового матеріалу. Уроки-подорожі,
прес-конференції, уроки-дослідження, урок-змагання,
урок-диспут – це саме ті уроки, які активізують навчальну діяльність учителя і
учнів. В моїй роботі існує багато прийомів опрацювання нового
матеріалу: «творча лабораторія», «спільний проект», «дискусії», «діалог»,
«робота в групах», «хто швидше й більше», «ланцюжок», «мозковий штурм», «квітка»,
«асоціативний кущ», «вірю-не вірю», «географічне аудіювання». Кожен урок – це
творчий акт, в якому педагог і учні з однаковим задоволенням пориваються на
пошуки істини. Інтерактивні технології заохочують учнів допомагати один одному
– вчитися навчаючи. Надаю перевагу проведенню інтегрованих уроків, на яких
здійснюються міжпредметні зв’язки, а також активізується діяльність учнів.
Наприклад: урок географії та економіки в 10 класі «Світове господарство», . В своїй роботі використовую групові форми
роботи, впроваджую презентації творчих учнівських
проектів по вивченню певних країн світу. Творчість проявляється і у виконанні
різнотипних домашніх завдань учнів. Наприклад, завдання спрямовані на розвиток
фантазії: «П’ять хвилин під водою» при вивченні природних ресурсів океанів у 7
класі, «Подорож крапельки води» при вивчені теми «Гідросфера» у 6 класі, «Мої
враження від перебування в Африці» у 7 класі тощо. Використання вправи «Пошук
нової інформації» спонукає учнів до використання Інтернету, а також прищеплює
навички дослідницької діяльності. Вважаю, що майбутнє – за системою навчання,
яка вкладається в схему «учень – технологія – вчитель», за якої викладач
перетворюється на педагога-методолога, технолога, а учень стає активним
учасником процесу навчання.
Відомо, що оволодіння методами пізнання, розвиток пізнавальних інтересів
учнів розпочинаються на навчальних заняттях у школі і продовжуються під час
самостійних домашніх занять удома.
Застосування домашніх завдань сприяє розвитку та вихованню особистих
якостей учня, його творчих здібностей, що веде до самоосвітньої діяльності в
дорослому житті.
Кожному школяреві необхідні завдання, час для виконання яких необмежено, у
яких передбачено пошук, досліди, експеримент, які розвивають творчі здібності
учня, його потреба в самоосвіті.
Домашні завдання розділяю на дві групи:
·
Обов’язкові домашні завдання;
·
Добровільні домашні завдання.
Застосування завдань обов’язкової групи обмежується коротким терміном
виконання. Наприклад, у 8 класі з теми «Живлення», режим та робота річок
України» даю таке завдання додому: опрацювати матеріал за підручником; знати
поняття з теми. Учень виконує це обов’язкове завдання до наступного заняття,
маючи у своєму розпорядженні кілька днів на підготовку.
Завдання добровільної групи – пошук і вивчення літератури з проблемного
питання, розв’язання географічної задачі. До цього уроку пропоную таке
добровільне завдання: уявити себе автором підручника, запропонувати план
вивчення теми; підготувати опис річки, уявляючи, що ви – робітник туристичної
агенції – запрошуєте на екскурсію цією річкою; створити інформаційний проект за
однією з тем («Річка та її частини», «Живлення, режим, робота рік»).
Результативність досвіду роботи вчителя
Щороку мої учні посідають призові місця у ІІ турі та є
учасниками ІІІ туру Всеукраїнської олімпіади з географії. У 2012-2013н.р. учень 10 класу посів ІІ місце в ІІ турі олімпіади з географії, учениця 9
класу – І місце. Учні щороку посідають призові
місця у Всеукраїнському природничому конкурсі
«Колосок». Мої вихованці беруть участь у Всеукраїнських акціях
природничого напрямку і неодноразово займають призові місця, за що нагороджені
Грамотами відділу освіти.
